Попередній перегляд:

Керівник апарату російського опозиціонера О. Навального С. Волков зараз живе в Литві. Під час бесіди висловлюється проти того, що деякі західні політики за продовження діалогу з президентом Росії В. Путіним, він каже, що "часто це чую, але це мене не переконує. Перелік договорів, які порушив Путін, довгий. ...У 1994 році Росія гарантувала недоторканність території України в Будапештському меморандумі - і тоді Путін окупував Крим. Росія підписала Мінську угоду щодо Донбасу, Східної України, і нічого не робить для її виконання. Навіть більше: Путін продовжує підтримувати сепаратистів. Я міг би продовжити список".

Попередній перегляд:

Київ вшанував пам'ять жертв Голокосту у Бабиному Яру, що стався 80 років тому. На церемонії були присутні президент Ізраїлю Д. Герцог та федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр. Перший меморіал, встановлений у 1976 р. у стилі соцреалізму, вшановує пам’ять загиблих радянських громадян Києва. Не згадується, що це були переважно євреї. Лише з проголошенням незалежності України у 1991 р. це поступово змінилося. Близько чотирьох років існує проєкт створення меморіального центру в Бабиному Яру в Києві для увічнення пам'яті жертв Голокосту. Але його критикують і з невдоволенням сприйняли призначення на посаду художнього директора Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" російського режисера Іллі Хржановського.

Попередній перегляд:

Уряди Європи зі стурбованістю дивляться на зростання цін на енергоносії і поставили цю тему на порядок денний на поточній зустрічі міністрів фінансів та економіки 19 країн ЕС в Люксембурзі як перший пункт порядку денного. На думку автора, політичні розрахунки також, ймовірно, вплинуть на ціну на газ: це і суперечки через газопровід "Північний потік-2", і те, що "Газпром" припинив транзит газу через Україну до Угорщини і зараз використовує обхідну лінію через Чорне море.

Попередній перегляд:

Незадовго до місцевих виборів у Грузії, колишній президент М. Саакашвілі і теперішній політик і громадянин України, який перебував у розшуку за ордером на арешт, повернувся на батьківщину - і був заарештований. Президент України В. Зеленський "стурбований новинами та тоном заяв" з Тбілісі, про що його прес-секретар написав у Facebook. Міністерство закордонних справ Києва викликало посла Грузії на зустріч.

Після тривалої суперечки щодо газопроводу „Північний поток-2”, США відмовились від опору проєкту. Міністри закордонних справ Києва та Варшави, країн, які найбільше постраждають від негативних наслідків газопроводу, критикують той факт, що держави не брали участі в переговорах між Німеччиною та США. Після угоди між Німеччиною та США український уряд офіційно вимагає консультацій з Комісією ЄС та Німеччиною, заявив міністр закордонних справ Д. Кулеба. Відповідні дипломатичні ноти, в яких уряд Києва посилається на угоду про асоціацію з ЄС, вже надіслані до Брюсселя та Берліна.

На думку автора, есе президента Росії В. Путіна «Про історичну єдність росіян та українців» - повідомлення напередодні угоди про "Північний потік-2", неприхована загроза Україні. До цього підходить ще одна заява президента: Путін зумовив продовження транзиту газу через Україну тим, що країна виявляє добру волю, що означає не що інше, вважає автор, як підпорядкування російським претензіям на владу. Угода між Берліном та Вашингтоном свідчить про те, каже автор, що німецький уряд до цього дня неправильно оцінив російського президента

У суперечці щодо газопроводу "Північний потік-2" між Німеччиною та США досягнуто домовленості. В угоді Німеччина заявляє, що готова взяти на себе наслідки на національному та європейському рівнях, якщо Росія використає енергетичну політику як зброю проти України. У Конгресі США існує велика опозиція трубопроводу, і власна партія президента Д. Байдена також висловила критику щодо неї. Керівництво Києва в першу чергу займається не компенсацією за можливу відсутність транзитних зборів з Росії, а безпекою своєї країни. Україна вимагає європейських гарантій енергетичної безпеки.

Поїздка канцлера Німеччини А. Меркель до Вашингтона повинна допомогти відновити трансатлантичні відносини. Суперечка щодо нафтопроводу "Північний потік-2" є особливо гострою для Меркель. Хоча сам президент Д. Байден описує трубопровід як "погану угоду", він хоче запобігти напруженню. Переговори проводяться напружено, і в переговорах має бути чітке зближення, але Байден та Меркель не змогли оголосити про прорив. Президент США вже здійснив авансові платежі, щоб призупинити нові санкції проти компанії та її німецького керуючого директора, чекаючи на ідеї Берліна, як можна запобігти негативним наслідкам для України. США та Німеччина домовились підтримувати Україну в реформах з огляду на її суверенітет та територіальну цілісність.

Політична суперечка щодо газопроводу "Північний потік-2", яка впливає на відносини Німеччини зі східними сусідами, а також із США, не закінчилася. Поїздка канцлера Німеччини А. Меркель до Вашингтона є спробою остаточно врегулювати цю суперечку. По суті, переговори між Берліном та Вашингтоном стосуються питання про те, як запобігти негативним наслідкам для України після введення в експлуатацію "Північного потоку-2". "Північний потік-2" є "потенційною загрозою безпеці України та регіону", попередив Президент України В. Зеленський на зустрічі з канцлером.

На саміті ЄС канцлер Німеччини А. Меркель та президент Франції Е. Макрон пропонують переговори з Росією. Український уряд застерігає лідерів ЄС щодо відновлення переговорів з президентом Росії В. Путіним. Міністр закордонних справ України Д. Кулеба у Брюсселі заявив, що саміт ЄС з Путіним "без будь-якого прогресу з боку Росії є небезпечним відхиленням від санкційної політики ЄС". Такий крок не дозволить "ще більше реалізовувати Мінські угоди" щодо миру в Україні.

РФ заявила про порушення кордону британським есмінцем "Defender" біля мису Фіолент в окупованому Криму, і з боку російських військо була відкрита попереджувальна стрілянина. Підозрювали, що британський військовий корабель хотів взяти участь у міжнародних військових навчаннях під керівництвом США. За інформацією США, двотижневий маневр "Морський бриз" у Чорному морі за участю 32 країн-учасниць із шести континентів, 5000 солдатів, 32 кораблів, 40 літаків, а також 18 команд спеціальних операцій та дайвінгу повинен розпочатися на Чорному морі.

На відкритті виставки "Розміри злочинності" в німецько-російському музеї Берлін-Карлсхорст, президент ФРГ Франк-Вальтер Штайнмаєр виголошує свою центральну пам'ятну промову з приводу 80-ї річниці нападу на Радянський Союз. Посол України А. Мельник скасував свою участь у відкритті виставки. У своєму виступі Штайнмаєр безпосередньо не звертається до дипломатичної образи. Однак він зазначає, що Німецько-російський музей підтримують 17 установ з чотирьох країн. Спонсорська асоціація включає музеї Німеччини, Росії, України та Білорусі. Однак офіційно в ньому представлений лише російський уряд.

Голова комітету закордонних справ Бундестагу Н. Рьоттген назвав ситуацію на.

Держави "Великої сімки" хочуть у майбутньому більш рішуче протистояти самодержавним системам у Китаї та Росії. Перш за все, це відповідає бажанням президента США Д. Байдена. Байден планує зустрітися з президентом Росії В. Путіним у Женеві. Двостороння зустріч канцлера Німеччини А. Меркель (ХДС) та президента США в кулуарах зустрічі G-7 також послужила для підготовки до зустрічі Байдена та Путіна. Це також стосувалось суперечливого газопроводу "Північний потік" 2. Меркель сказала після розмови з Байденом, що для Німеччини та США "екзистенційно" є те, що Україна повинна продовжувати бути "транзитним партнером для природного газу"

Дискусія щодо поставок зброї в Україну розпочалася з поїздки лідера німецької партії "Союз 90/Зелені" Р. Габека в Україну, де він висловив свою думку щодо поставок зброї для оборони країни від агресії з боку Росії. Професіонал та публіцист у Берліні Р. Герцингер висловив переконання, що відмова Німеччини поставляти зброю Україні для захисту від російської агресії, не сприяє миру в Донбасі. Він вважає також, що вже назріло швидко прийняти Україну до НАТО. Член Бундестагу СДПН та заступник керівника групи з питань зовнішньої політики, оборони, розвитку та політики в галузі прав людини Г. Генріх навпаки відмовляється від поставок зброї Україні. Спільно з Францією Німеччина активно проводить кампанію за дипломатичне вирішення конфлікту на сході України в рамках "нормандського формату".

ЄС розуміє, що кожна подальша санкція збільшує залежність президента Білорусі О. Лукашенка від президента Росії В. Путіна, і більший тиск є ризикованим. В. Путін відкрито виступає союзником О. Лукашенка, переслідуючи мету побудови Євразійського економічного союзу як противаги ЄС. Її стрижнем має стати політичний союз з Білоруссю та Україною. Громадяни України вирішили інакше, але з анексією Криму та війною на сході України В. Путін запобіг їх зближенню з ЄС. За словами автора, настав час ЄС знайти засоби для ефективної протидії В. Путіну.

Лідер німецької партії «Союз 90/Зелені» А. Бербок відреагувала на заяву співголови партії Р. Габека щодо надання Україні оборонної зброї. Вона підтвердила негативну позицію своєї партії щодо поставок зброї в зони бойових дій.

Розгортанням військ на кордоні з Україною і в анексованому Криму В. Путін показав, що він може загострити конфлікт в будь-який момент. Оголошене виведення військ викликане не стільки попередженнями з Берліна, скільки чіткою заявою Вашингтона. За лаштунками американці явно загрожували наслідками в разі російського вторгнення, а президент США Д. Байден також пообіцяв зустріч на вищому рівні з В. Путіним.

Автор вважає, що припинення розгортання військ Росією на кордоні з Україною є результатом рішучості Заходу. Але, за словами автора, боротьба з президентом Росії В. Путіним за Україну та її майбутнє ще не закінчена, адже глава Росії прагне перешкодити Україні рухатися до західної моделі суспільства. Газопровід " Північний потік-2" також є одним із цих варіантів. Водночас В. Путін веде переговори президентом Білорусі О. Лукашенком, щоб створити "військового оточення України з трьох сторін"

Попередній перегляд:

Президент України В. Зеленський запропонував своєму російському колезі В. Путіну зустрітися на Донбасі. Відповідну пропозицію він озвучив у відеозверненні. В. Зеленський повідомив, що 19 і 20 квітня на засіданнях радників "нормандської четвірки" і підгрупи з безпеки в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України обговорювалося відновлення режиму повного припинення вогню, але, незважаючи на підтримку всіх сторін, Росія відмовилася підтримати спільну заяву.